У Кіровоградській МАНУМ мені пощастило навчатися цілих три роки, кожний з яких був неповторним. На жаль, цей рік є для мене завершальним, та запам’ятається мені, певно, найбільше. Завдяки Малій академії я змогла дізнатися багато нового, як працюючи над науково-дослідницькими проєктами, так і спілкуючись з іншими учнями-членами МАН з усієї країни. Адже навчання у цьому прекрасному закладі позашкільної освіти – це не лише сам конкурс-захист, а й багато можливостей побувати на численних освітньо-культурних заходах (круглі столи, конференції, фестивалі та конкурси на базі МАН), що являють собою ще одну нагоду дізнатися багато нового, познайомитися з цікавими людьми.
Приємною несподіванкою для мене стало запрошення на липневу зустріч учасників Міжнародних конкурсів, олімпіад та інших заходів, які координує МАН, де ми мали нагоду поспілкуватися з міністром освіти Лілією Гриневич , висловивши власні побажання щодо подальшого розвитку вітчизняної освітньої галузі, в тому числі позашкільної освіти. Ця зустріч видалася чудовим шансом познайомитися та обмінятися враженнями з талановитими учасниками міжнародних заходів МАН.
З 12 по 15 жовтня мені пощастило проводити незабутні осінні дні у компанії обдарованої молоді та їхніх наставників під час Фестивалю шістдесятництва та дисидентського руху в Києві. Насичена програма й палкі дискусії не давали нудьгувати. Аналіз поезій та перекладів, зроблених дисидентами зовсім не був схожий на звичайний урок, чому раділо багато учнів. Екскурсії в Музеї шістдесятництва, видавництві «Смолоскип», бібліотеці імені Василя Симоненка, музеї-квартирі Павла Тичини, інтерактивні лекції промайнули наче один день. Найприємнішими особисто для мене були зустрічі із представниками дисидентського руху, їхніми родичами, дослідниками цього явища та сучасними українськими письменниками, коли розумієш, як багато з ними маєш спільного у світоглядних позиціях.
Завдяки Малій академії наук я познайомилася з таким, здавалося важким і «нешкільним», але захоплюючим предметом як філософія, адже я навчалася у Всеукраїнській літній (6-12 липня 2019 року) та була учасником Всеукраїнської наукової профільної школи з філософії МАН України (6-9 лютого 2020 року). Віддалена від метушні міста, мальовнича Пуща-Водиця не могла не захопити кожного учасника з потягом до роздумів. Мені поталанило побачити це затишне місце влітку та взимку, і важко визначитися, коли воно красивіше. Але незмінними у філософській школі залишаються цікаві майстер-класи, люб’язні модератори та щоденні дискусії на лекціях, а також у вільний час на свіжому повітрі.
Однак мій другий раз навчання у філософській школі видався досить напруженим, адже вона проводилася разом із Всеукраїнським етапом олімпіади з філософії для школярів, де я посіла 1 місце і здобула право вдруге представити Україну на Міжнародному етапі, що стало ще одною радісною подією у моєму житті.
Сподіваюсь, що ІІІ етап конкурсу, перенесений на листопад, дасть кожному учневі-члену МАН шанс продемонструвати власну позицію, відображену в актуальних дослідженнях, одержати нові враження та здобути омріяну перемогу. Хочеться висловити вдячність колективу Кіровоградської МАН учнівської молоді за отриману допомогу, всіляке сприяння та доброзичливе ставлення до обдарованої молоді. Вважаю, що за ці роки ми стали справжньою родиною, де всі підтримують один одного і бажають, щоб наша команда здобула гідне місце для Кіровоградської області. Тому я не прощаюсь з МАН, адже попереду ще III етап конкурсу, де братиму участь у двох наукових секціях, а свій досвід та враження від навчання в цьому закладі, без сумніву, згадуватиму все життя, адже кожна миттєвість неповторна.
