Я, Загорулько Іван Володимирович (секція інформаційно-телекомунікаційні системи та технології), учень 11 класу комунального закладу «Центральноукраїнський науковий ліцей-інтернат Кіровоградської обласної ради» та за сумісництвом слухач Кіровоградської Малої академії наук учнівської молоді. Навчаюся у цих закладах уже протягом двох років. Перед початком свого екскурсу у минуле, згадавши шлях досягнень, хотів би виразити велику подяку усій команді КМАН, яка різнобічно підтримувала мене під час навчання та конкурсів, співпрацювала задля вдосконалення та перемог. Спілкування та робота із методистами та науковими керівниками – неоціненна праця, тому я пишу із почуттям глибокої вдячності за те, що ви не шкодували сил та часу, фокусувалися на розвиток талантів молоді, виявлену терпеливість. Успіх у нашій спільній справі в більшості залежить від вас, адже завдяки матеріальним та технічним можливостям, ми, слухачі понад 60 секцій, можемо успішно реалізовувати наші проєкти. Прийміть нашу найщирішу дяку.
2019-2020 навчальний рік виявився для мене продуктивним та корисним, я не шкодую про те, що розпочав його раніше, ніж інші. Через навчання у Всеукраїнській літній школі з робототехніки Малої академії наук України у червні 2019 року, я відмовився від відпочинку і працював над саморозвитком. Упродовж тижня у творчому просторі Міжнародного центру відбувалися лекційні та практичні заняття, наукові дослідження, навчально-тематичні дискусії. Під керівництвом викладачів радіотехнічного факультету НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», кандидатів технічних наук Сергія Могильного і Віталія Мосійчука, нас навчали програмуванню для дистанційного керування роботом та деяких тонкощів мови програмування Python та операційної системи Raspbian. Було весело та цікаво, адже окрім практичної роботи ми іноді грали у настільні ігри, волейбол, дивилися та обговорювали фільми. Я жалкую лише про одне – що це був лише тиждень. Таке навчання є сучасною формою організації дозвілля юних талантів, яка сприяє отриманню нових знань, компетенцій та надихає на подальші дослідження.
Настановча сесія Малої академії наук – особлива подія, що відбувається на початку навчального року, на яку приїжджають усі слухачі області. Створена вона для того, щоб надихнути нових слухачів, нагородити тих, хто отримав певні перемоги, а також це можливість обмінятися досвідом та знаннями усієї творчо обдарованої молоді. Упродовж сесії здійснювалася виставка проєктів, які представляли нашу область на різних конкурсах та змаганнях. Особисто мені дуже подобається проводити такого роду заняття, адже я пам’ятаю себе, коли приїжджав зі свої районом на цю подію, то для мене це було щось нереальне, і я навіть ніколи не міг подумати, що буду одним із тих, хто дійсно створить щось своє та представлятиме область.
У листопаді брав участь у Х Всеукраїнській науково-технічній виставці-конкурсі молодіжних інноваційних проєктів «Майбутнє України», у тандемі з яким проводилися IV Міжнародний форум «Innovation market» та «Innovation hackathon», які відбувалися у Міжнародному виставковому центрі. Захист у науковій виставці здійснювався у семи категоріях, я представляв номінацію «робототехніка та робототехнічні системи». Головними завданнями були демонстрація моделей та макетів, стендовий (постерний) захист проєктів, відповіді на запитання членів журі та гостей виставки. Була дуже насичена програма протягом декількох днів, під кінець дня дуже втомлювався, адже був великий обсяг нової інформації. Після спілкування з іншими учасниками конкурсу, отримав знання з різних сфер інформаційних технологій, з якими раніше не зустрічався, для мене це був новий досвід. Захист перед журі та інвесторами дозволив мені отримати цінні поради, щодо моєї роботи та встановити деякі зв’язки для подальших досліджень. Під час перерв були виступи та промови генеральних директорів провідних компаній, які займаються інноваціями в Україні та світі. Далі нам дали виклик на 24 години, так званий Innovation hackathon, який базується на знаходженні рішення однієї із глобальних проблем, якими займається ЮНЕСКО, нас об’єднали в групи, і моя команда отримала проблему вторинного використання та переробки пластику. З допомогою мозкового штурму ми створили власне рішення, яке до нас ніхто не досліджував. Після всього у нас була змога приєднатися до Innovation market та спостерігати інновації створені різними університетами та установами, які мають велику фінансову підтримку, тому це були масштабні проєкти, які захоплювали своїми відкриттями. Я дуже радий, що був присутній на такій глобальній події.
Взимку, перед самим конкурсом-захистом, коли усі напружено готувалися, я брав участь у «Еко-Техно Україна 2020», представляючи відділення «Техно Україна», який відбувався у НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», в який я хочу вступати. Це була не тільки нагода познайомитися із викладачами ВУЗу, а й відчути цю атмосферу з середини. Після головної частини, викладачі та студенти проводили КПІ тур, який давав можливість краще дізнатися про усі тонкощі навчання, структуру та просто екскурсія корпусами. Це був один з найскладніших моїх конкурсів, адже стендовий захист був для головних членів журі (викладачів КПІ), студентського журі (студенти КПІ), юніорського журі (усі охочі), англійського журі та для конкурентів. Дуже дякую студентам, з якими було легко та цікаво спілкуватися, вони висунули декілька ідей, які я хочу додати до свого винаходу, гадаю, що саме для такого і потрібні цього виду змагання. Також дуже сподобався майстер-клас «Твій успішний проєкт», який проводили переможці минулих років, які пройшли цей самих шлях, такі ж переживання та проблеми. “Я хочу наголосити на тому, що цей захід є дуже важливою можливістю, яку ви даєте молодим людям, долучитися до розв’язання проблем у різних галузях”, – наголосив Шон О’Хара, аташе з питань культури посольства США в Україні.
Існує вислів: «З корабля на бал!» – так це про мене. Приїхавши з Техно – одразу на написання контрольної роботи, однієї із складових конкурсу-захисту, перед якою усі ніч не сплять, повторюючи все, що тільки можна. Цього року, я вирішив змінити тему роботи, і досліджував не водне середовище, а повітряне. «З води – у небо» – такий мій девіз. Хоча усі конкуренти на обласному етапі були достойні перемоги, поїдуть на Всеукраїнський етап не всі. Пам’ятаю себе в дев’ятому класі, коли нічого не зайняв, для мене це був шок і глибоке розчарування, але зараз я впевнений, що все, що не робиться – все на краще, потрібно вірити у свої сили та займатися саморозвитком, щоб кількість переросла в якість! Хоч найголовніша подія, яку з нетерпінням усі ми чекаємо перенесена на листопад, хочу, щоб усі ми достойно представили область та приїхали з перемогами.
Протягом зими проходив відбір на «Genius Olympiad 2020» та став фіналістом – це найбільший і найпрестижніший конкурс наукових екологічних проєктів для школярів, у якому щорічно беруть участь понад 80 країн світу, і який проводиться у м. Освего (США). Першим етапом була відповідь на запитання, які пов’язані із глобальними проблемами ЮНЕСКО, далі телефонна співбесіда англійською мовою про мій проєкт, згодом мотиваційне відео, чому саме я повинен брати участь – і ура, я фіналіст Всеукраїнського відбору. Після цього потрібно було подати тези наукової роботи в США, щоб міжнародне журі підтвердили мою участь та оцінили роботу за критеріями. Я пройшов! І цього літа міг би представляти Україну, але на жаль, через пандемію COVID-19, конкурс перенесли на рік, тож гадаю, все найкраще іще попереду!
Якби не МАН, я, напевно, не знайшов би себе, своє покликання. Готовий до нових відкриттів та перемог, головне, що ти у правильному місці у правильний час із людьми. Якби, будучи студентом, можна було б бути МАНівцем та МАНюньою КМАН, з радістю ще не один рік провів би разом з цією командою!!!! Буду сумувати за вами!!!!