Лефтор Вадим Васильович, науковий керівник секції астрономії та астрофізики Кіровоградської Малої академії наук учнівської молоді ділиться своїми спогадами.
Знайомство з Малою академією наук у мене відбулося у 2000 році, коли мій вчитель фізики НВК Кіровоградський колегіум Олійник Марина Анатоліївна запропонувала спробувати свої сили в науці. На той час МАН знаходився на Ковалівці в Домі юних техніків за адресою вул. Жовтневої революції 14. Директором МАНа тоді був, якщо я не помиляюсь, Долгушев Борис Якович і курирував він тоді не лише роботою МАНа, а й роботою УМАКО «Сузір’я» в нашій області. Ми, зацікавлені наукою учні, приймали активну участь у роботі не лише МАНу, а й у різноманітних конкурсах з астрономії і космонавтики, зокрема: заочна астрономічна школа, різноманітні астрономічні олімпіади, з’їзди, «Мирний космос» і т.д.
Фото 1 – Команда Кіровоградської області на ІІ з’їзді астрономів України. Харків, січень 2003 року.
Як і зараз, робота в рамках МАНу складалась з настановчої сесії на початку і в кінці навчального року, роботи на місцях і конкурсу-захисту. Під час настановної сесії ми збирались в стінах МАНу і розходились бо базовим вишам. З транспортом тоді було складно, пам’ятаю як кожного разу у супроводі відповідального дорослого ми пішки з Ковалівки по Колхозній вулиці прямували в Державну льотну академію України, на базі котрої проводилась робота секції «Авіація і космонавтика», на той час науковим керівником був Залевський Анатолій Васильович. Три роки я пропрацював у цій секції, за результатами обласного етапу став переможцем, що надало мені змогу вступити до ДЛАУ поза конкурсом на бюджет. Але на цьому моя співпраця з МАНом не завершилася…
Фото 2 – Представники Кіровоградської області на Всеукраїнському етапі конкурсу «Мирний космос». Дніпропетровськ, Національний центр аерокосмічної освіти України, 2003 рік.
У 2011-2012 навчальному році мені запропонували очолити секцію, випускником котрої я був – це стало дуже почесно для мене, без роздумів я погодився. На той час я вже опановував професію викладача в Льотній академії і керівництво секцією МАНа стало для мене черговим випробуванням. Ось вже скоро і я буду відзначати свій невеличкий ювілей – 10 років роботи в МАНі. Я дуже пишаюсь досвідом, отриманим під час керівництва талановитими учнями, і їх здобутками, що подекуди вищі за мої власні! Дякую МАНу!
