Автор:

Бондарчук Андрій, слухач секції «Релігієзнавство», учень 11 класу Центральноукраїнського наукового ліцею Кіровоградської обласної ради.

Науковий керівник:

Бібік Наталія, вчитель історії комунального закладу «Бобринецький ліцей №1» Бобринецької міської ради Кіровоградської області.

СУФІЙСЬКІ ЦЕНТРИ ТА СВЯТИНІ КРИМУ: ЇХНІЙ ВПЛИВ НА РЕЛІГІЙНУ ІДЕНТИЧНІСТЬ ТА ДУХОВНЕ ЖИТТЯ РЕГІОНУ

Робота присвячена дослідженню ролі суфійських центрів у збереженні культурної та релігійної ідентичності кримських татар, їхнього значення для ісламського релігієзнавства та впливу на релігійне життя Криму в історичному і сучасному контекстах. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю висвітлення змін у релігійному житті Криму після анексії півострова російською федерацією у 2014 році, а також важливістю збереження духовної спадщини кримських татар, які постраждали від радянських репресій та сучасних політичних викликів. Метою роботи є аналіз ролі суфійських центрів у формуванні релігійної ідентичності кримських татар та їхній внесок у релігієзнавчий дискурс.

У ході дослідження було поставлено такі завдання: дослідити історичні витоки суфізму та його поширення в ісламському світі; проаналізувати вплив суфійських центрів на ісламізацію Криму; вивчити релігійні, соціальні та архітектурні функції суфійських святинь у Криму; розглянути сучасні виклики для збереження суфійських традицій у Криму; оцінити діяльність сучасних ісламських центрів у підтримці суфійської спадщини; підкреслити унікальність кримського суфізму у глобальному контексті ісламу.

У роботі детально розглянуто історичну роль суфійських орденів Накшбандія та Кадирія у процесі ісламізації Криму. Висвітлено значення суфійських текіє та мазарів як центрів духовного і культурного життя. Показано, що суфійські центри сприяли інтеграції ісламських цінностей у кримськотатарське суспільство. Аналіз сучасного стану суфізму в Криму підкреслив виклики, спричинені анексією півострова, а також важливість діяльності Духовного управління мусульман України у популяризації суфійських практик. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості використання матеріалів для освітніх програм, розробки проєктів зі збереження культурної спадщини кримських татар, а також у міжрелігійному діалозі.

Ключові слова: суфізм, кримські татари, текіє, дюрбе, азізи, зійара, ісламізація, релігійна ідентичність, ДУМУ, ДУМК, Крим.