Лавренюк Валерія Вячеславівна, учениця 9 класу комунального закладу «Навчально-виховне об`єднання №6 «Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, центр естетичного виховання «Натхнення» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»
Науковий кeрівник: Профатило Ірина Іванівна, кандидат філологічних наук, вчитель французької мови комунального закладу «Навчально-виховне об`єднання №6 «Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, центр естетичного виховання «Натхнення» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»
Lavrenyuk Valeria Vyatcheslavivna, élève de la 9e année de l’école municipale n °6 de Kirovograd de la région de Kirovograd
Responsable scientifique: Profatylo I.I, doctorat des sciences philologiques, professeure de français, professeure de catégorie supérieure de l’école municipale n °6 de Kirovograd de la région de Kirovograd
Засоби вираження експресії у франкофонних коміксах (на прикладі BD «Cédric»)
Робота побудована на матеріалі бельгійських коміксів «Cédric». Доведено, що визначений комікс представляє собою, насамперед, динамічний сюжет, з яскравим головним героєм у центрі, розповідь про якого заснована на постійному процесі компенсації: лексична скупість доповнюється малюнком, що відкриває, додумує несказане чи ненаписане. Низка екстралінгвістичних засобів «оживляє» героїв, наповнює події музикою і звуками. Значне місце у вираженні експресії, тобто «оживленні» картинки, персонажа посідають звуконаслідування і вигуки, піктограми і ідеограми, особливі орфографія і пунктуація і навіть особливості форматування тексту. Емоційний стан персонажа постійно відповідає ймовірному стану читача в подібній ситуації. Синтаксичні засоби – знаки оклику, три крапки – надають емоцій і почуттів персонажу.
Для сторення реального характеру персонажа автори використовують фразеологізми, розмовну лексику, «порушення» класичної мовної норми. Звуконаслідування і вигуки, піктограми і ідеограми, незвична орфографія і пунктуація і особливості форматування тексту здатні передати навіть нюанси тону і тембр голосу героїв, і замінюють собою авторські ремарки, довгі пояснення, описи тощо. Все перераховане вище і є тим арсеналом стилістичних засобів, що дійсно робить комікс особливим жанром мистецтва, що не залишає байдужим читача. Разом з тим, екстралінгвістичні засоби існують і мають сенс лише в сукупності з картинкою, малюнком. окремо від візуальної складової вони можуть втратити сенс або абсолютно бути незрозумілими, про що свідчить проведене нами опитування.
Ключові слова: екстралінгвістичні засоби, порушення класичної мовної норми, звуконаслідування, вигуки, піктограми, ідеограми.
Modalités d’expression dans la bande dessinée francophone (sur l’exemple de BD” Cédric”)
Le travail est basé sur le matériel de la bande dessinée belge “Cédric”. Il est prouvé qu’une certaine bande dessinée est avant tout une intrigue dynamique, avec un brillant protagoniste au centre, dont l’histoire est basée sur un processus constant de compensation: l’avarice lexicale est complétée par une image qui s’ouvre, évoque le non-dit ou non écrit. Un certain nombre de moyens extralinguistiques “animent” les personnages, remplissent les événements de musique et de sons. La place importante dans l’expression, c’est-à-dire image « animée» du personnage est représenté par des imitations et des exclamations sonores, des icônes et des idéogrammes, une orthographe et une ponctuation particulières, voire les particularités de la mise en forme du texte. L’état émotionnel du personnage correspond constamment à l’état probable du lecteur dans une situation similaire. L’utilisation de la syntaxe – points d’exclamation, trois points – donne des émotions et des sentiments au personnage.
Pour illustrer le caractère réel d’un héros les auteurs utilisent la phraséologie, le vocabulaire familier, la «violation» de la norme du langage classique. Des imitations et des exclamations sonores, des icônes et des idéogrammes, une orthographe et une ponctuation inhabituelles et des caractéristiques de mise en forme du texte peuvent transmettre même les nuances de ton et de timbre de la voix des personnages en remplaçant les remarques de l’auteur ( longues explications, descriptions, …). Tout ce qui précède est une série de dispositifs stylistiques qui fait de la bande dessinée « un genre d’art spécial » qui ne laisse pas le lecteur indifférent. Cependant, les moyens extralinguistiques existent et n’ont de sens qu’en lien avec une image, une penture. en dehors de la composante visuelle, ils peuvent perdre leur sens ou être totalement incompréhensibles, comme en témoigne notre enquête. À notre avis, la bande dessinée est un mode d’expression de l’art mondial qui a déjà gagné son droit d’exister dans le public ukrainien, mais en même temps, la littérature avec son esthétique inhérente, sa profondeur et sa grande charge sémantique de chaque mot devrait en être la base. pour la formation et le développement du lecteur.
Mots clés: moyens extralinguistiques, violation de la norme du langage classique, imitation sonore, exclamations, icônes, idéogrammes.
